Сторінки

Найпопулярніші вірші українською мовою

308 переглядів


На смерть Шевченка

Помер поет... Замовкли гучні звуки...
І тихо люди заламують руки...
Він був, він є і буде завжди!
У його віршах стільки правди!!!
Він жити буде у віршах.
Його слова в наших серцях.

Коли почалося життя,
То не було у нім пуття.
Коли померли батько й мати,
Тоді Тарас почав писати.
Писав Кобзар не про кохання,
А про жахливе муштрування.

Писав Шевченко про царицю,
Про ту жахливую левицю,
Про її зовнішність жахливу
І про її вдачу брехливу.
За це його у Оренбург послали,
Де сильно били й муштрували.

Поет продовжував творити,
При забороні це робити.
Хоч цар сказав перо забрати,
Тарас продовжував писати.
Писав тепер про те життя,
Яке вело до забуття...

Забути йому не вдалось.
І з нього творчість полилась:
Писав він вдень і уночі,
Народжував нові вірші.
Невдовзі повернувся
І долі посміхнувся.

Вона йому відповіла
І жінку гарную знайшла.
Поет був дуже радий,
Що вже прийшла розрада...
Але раптово смерть примчала -
Поета в земленьку поклала...




98 переглядів


Уже той час


Уже той час прийшов невтішний,
Бо школа в нас останній рік,
А дзвоник каже так потішно,
Що не забуде нас вовік!

Летіли ті роки минулі,
А як пройде останній з них?
Книжки іще лежать поснулі,
І рештки квіток весняних.

Уже закінчується літо,
Вітаєм наших вчителів,
Бо не даремно вік їм жити,
Замало їм ролі батьків!

Вони чужих нас полюбили,
Так, наче власних діточок...
А ми їх ледве не згубили...
Пробачте своїх "квіточок"!

Ми просимо у вас прощення
За все, що можете забуть.
Хай супроводжує натхнення,
Терпіння й доброта будуть.

20.08.2012






81 перегляд


Як я люблю думати про тебе...

Як я люблю думати про тебе!
Ти для мене, наче сонце в небі.
Коли бачу я твою хатинку,
Зупиняюсь, думаю хвилинку

Про життя з тобою, мила,
Думаю, чи ти любила
Хоч когось так сильно, як тебе я!?
Не карай мене, як Прометея...

Хоч з тобою я не цілувався,
Але сильно-сильно закохався.
І не можу я знайти причину,
Хоча губи твої, як малина:

Такі ж гарні, певно, й солоденькі...
Не лише у них закоханий, маленька, -
Твої очі, наче зорі в нічнім небі...
Я люблю тебе і все б зробив для тебе,

Коли б ти була зі мною, мила,
Якби ти й мене так полюбила...
Тільки ти усе можеш змінити:
Зруйнувати все чи відновити.





65 переглядів



О, мово рідна

О, мово рідна, милі звуки,
Прекрасне плетиво зі слів.
Тобі потрібні наші руки -
Твоїх дочок, твоїх синів.

Чи ти колись хотіла чути,
О, Україно дорога,
Що по твоїй землі пройдеться,
Колишніх нелюдів нога

І що вони будуть хотіти
На однім рівні встановить
Російською державну мову
І нею завжди говорить?!

Країно, ти така гостинна,
Що кожен хоче йти сюди
І випивати твої вина.
А що дочки твої, сини?!

Чому чужинці в Україну
Так і пливуть, тебе вітають
А ті, що ти їх батьківщина,
Усе ідуть геть та тікають?!

Чому розумні твої діти
Не стануть тебе будувать,
Тягти до найкращих стандартів,
А можуть лише руйнувать!?

Щось ти не робиш, Україно,
Щоби покращити життя,
Щоби підвищити зарплати
І не іти у небуття!

Чого ти спиш? Чого дрімаєш?
Для чого нищиш так себе?
За що тебе так убивають?
За що запродують тебе?

Немає грошей, пенсій, статків?
Від вибору залежить все!
Навіщо вибрала нестатки?!
Колись у тебе було все?!

Для чого козаки вмирали?
Для кого кров на бур'янах?
Щоб не лишитися держави,
Потрібно побороти страх!


(((17.07.2012 13:29)))






48 переглядів


Батькам і дітям

Батьки нас народили,
Вони ростили нас.
А як ми їх любили
У свій, ще ранній час!

Тоді не помагали,
А час вбивали свій:
Гуляли до півночі,
Не здійснюючи мрій

Своїх батьків та неньок:
"Колись стати людьми".
Але вони любили
Таких, як ми були!

Вони не хочуть жити
Без звістки: де ми й що
Їмо і що вдягаєм,
Або куди йдемо...

Тому ми їхні діти,
Вони - наші батьки.
Ми маєм їх любити
І слухати завжди.

На свято Валентина,
На день жінок усіх
Ми маємо щоденно
Обожнювати їх.

Вони ж нас доглядали,
Коли були малі ми.
Тепер вже ми дорослі,
Але чи всі ви з ними?

Тому ти знай, дитино,
Що вибір є у тебе:
Або бути із ними,
Чи дарувати небу...

Бо лиш своя дитина,
Може душу змінити,
Тому зумій завжди
З ними поговорити...

Бо пройдуть роки,,
У тебе будуть діти...
І чи будуть тоді
Вони тебе любити!?





(((Написано 19.07.2012 о 18:09,
Змінено 22.07.2012 о 18:33)))

Немає коментарів:

Дописати коментар